4 роки без Нігояна та Жизневського
24.01.2018
Батьки загиблого на вулиці Грушевського у Києві білоруса Михайла Жизневського під час відкриття пам’ятника синові неподалік місця його загибелі, 26 листопада 2014 року Фото: Андрій Глазков/УНІАН
Перші вбивства на Майдані сталися рівно чотири роки тому. Близько шостої ранку на вулиці Грушевського застрелили Сергія Нігояна. За три години вбили ще одного учасника протестів — білоруса Михайла Жизневського. Тоді, 22 січня, серед натовпу мітингувальників навіть не всі зрозуміли одразу, що трапилося.
Розслідувати злочини почала тодішня міліція. Згодом провадження передали Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.
Що наразі відомо про розслідування перших злочинів Майдану, розповідає Громадське.
У слідства з’явилася нова версія вчинення злочину правоохоронцями. Натомість міліція, розслідуючи справу, розглядала тільки версії, згідно з якими злочини вчинили мітингувальники або хтось із цивільних з особистих мотивів.
Цьогоріч, за словами слідчого Департаменту спеціальних розслідувань Родіона Достатнього, експертиза встановила, що стріляли з далекої відстані. Якщо раніше йшлося про те, що стріляли з відстані до трьох метрів, то тепер — від семи до двадцяти одного метра. Версію з пострілами з близької відстані взагалі відкинули.
На місці злочину працювали 11 підрозділів «Беркуту», розповів слідчий. Усіх співробітників допитали, у частини провели обшуки та вилучили документи щодо розміщення підрозділів.
Начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк розповів Громадському: щодо одного з убивств встановили конкретний підрозділ «Беркуту», бійців якого перевіряють на причетність до скоєння злочину.
Вилучили додаткові відеозаписи з місця подій. Після опрацювання наявних записів версію про те, що чоловіків принесли на місце вже мертвими, відкинули (таку версію висували попередньо в міліції). На відео чітко зафіксовані моменти їхнього вбивства на Грушевського, а отже встановлені точні місця загибелі Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника.
Установили й допитали нових свідків. Один з них — медик-волонтер, переносив Нігояна з місця поранення. На його одязі залишилися плями крові, експертиза засвідчила, що це дійсно кров Нігояна.
«Тобто свідченням можна довіряти, — стверджує Родіон Достатній. — Із цим свідком провели слідчий експеримент за участі судово-медичного експерта та баліста. Також розрахували сектор, звідки могли стріляти».
Слідчі знайшли свідка-потерпілого, який отримав поранення свинцевою картеччю на тому ж місці й за тих же обставин, що й Сергій Нігоян. Калібр патронів, якими вчинені вбивства в січні 2014-го, відповідають калібру помпової рушниці «Форт-500», що тоді були на озброєнні в МВС України.
Такі патрони для МВС виготовляла лабораторія прикладної хімії. На озброєнні у підрозділів міліції була помпова рушниця 12-го калібру, ці ж рушниці також можуть стріляти набоями для примусової зупинки транспортних засобів, саме від таких поранень загинули Жизневський і Сеник.
Водночас слідчий зауважив, що Сергія Нігояна вбили патроном 12-го калібру, свинцевою картеччю, що також свідчить про причетність до злочину тодішніх правоохоронців. Слідчий не виключає, що вони могли придбати патрони самостійно й не звітувати про їхнє використання.
Судове розслідування ускладнює пошук свідків, адже це сталося в натовпі, й більшість опитаних не може точно стверджувати, що бачили саме Жизневського, Нігояна або Сеника.
Протягом року, розповів Достатній, проводитимуть фоноскопічні експертизи (ідентифікація особи за голосом) правоохоронців, які працювали на місці злочину, та досліджуватимуть їхні радіопереговори у день убивств.
Загалом в епізоді щодо 19-22 січня розслідується 291 злочин.Розслідування проводиться слідчим ГПУ та двома працівниками територіального підрозділу.
