Чим дорожче, тим справедливіше?
20.01.2018
У поточному році охочих звертатися до храмів Феміди поменшає. Максимальна ставка судового збору за позов збільшилася порівняно з минулорічною в понад 2,5 раза, за апеляційну скаргу — у 3,5, касаційну — у понад 4 рази.
Фактори зростання
У поточному році суттєво збільшився розмір судового збору. Зокрема, це зумовлено підвищенням прожиткового мінімуму, який відповідно до закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня встановлено на рівні 1762 грн., тоді як торік він обмежувався 1600 грн.
Нагадаємо: згідно зі ст.4 закону «Про судовий збір» його розмір визначається відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Разом з тим профільний акт оновили зміни до процесуального законодавства (закон від 3.10.2017 №2147-VIII), які набули чинності 15.12.2017. Зокрема, зі 150 до 350 п.м. збільшується максимальний розмір судового збору за позовну заяву/адміністративний позов
до господарського та адміністративного судів. З урахуванням зростання розміру п.м. максимальна ціна звернення до суду першої інстанції збільшилась у понад 2,5 раза: з 240 тис. до 616,7 тис. грн.
Крім того, тепер ставки збору за апеляційну та касаційну скарги підвищилися зі 110 та 120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, до 150 та 200% відповідно. Тож, якщо минулого року максимальна сума судового збору за апеляційну скаргу становила 264 тис. грн., а за касаційну — 288 тис., то цьогоріч вона сягнула 925 тис. грн. за апеляційну, та 1,23 млн — за касаційну.
Мінімум і максимум
Зростання збору обмежить можливості громадян у зверненні до храму Феміди. Адже мінімально за звернення до першої інстанції з майновими вимогами громадянину доведеться заплатити 1762 грн., а з немайновими, наприклад у разі соціального спору, — 704,8 грн. Однак, очевидно, цим витрати не обмежаться, бо, можливо, доведеться йти до апеляційної та касаційної інстанцій.
Разом у всіх інстанціях за позов майнового характеру лише судового збору мінімально треба заплатити 7929 грн., немайнового — 3171,6. І це якщо не доведеться подавати заяви про забезпечення позову або доказів, оскаржувати ухвали суду тощо.
У спорах суб’єктів господарювання між собою та з державою витрати на судочинство будуть значно більшими. Так, якщо сума позову трохи перевищує 41 млн грн., компанії доведеться в першій інстанції заплатити 616,7 тис. Апеляційна скарга коштуватиме понад 925 тис. грн., касаційна — понад 1,233 млн. Тобто загалом майже 2,78 млн грн.
До «вишки» дійдуть одиниці
Радувати може лише те, що й державні органи мають сплачувати такий самий збір. Наприклад, податкова, якщо захоче оскаржити постанову суду першої інстанції про скасування свого повідомлення-рішення, кілька разів подумає, чи дійсно в неї є шанси виграти справу. Хоча можна припустити, що на судовий збір у фіскалів просто не буде грошей. І через це, ймовірно, вже найближчим часом від них виходитиме ініціатива взагалі скасувати судовий збір для держорганів.
У цілому такі ставки судового збору можна вважати ефективним процесуальним фільтром для звернень громадян до володарів мантій. Тож навантаження на суддів зменшиться. Особливо — на касаційні суди нового Верховного Суду. Адже за найдорожчу касаційну скаргу доведеться заплатити понад 1,2 млн грн., а це вартість, наприклад, нової Toyota Land Cruiser Prado в гарній комплектації.
Можна пригадати, скільки галасу в ЗМІ здіймали опозиційні нардепи з приводу «грабіжницьких» ставок збору під час його запровадження восени 2011 року. Хоча тоді і відсоток за майнові вимоги був нижчим, і максимум для збору становив лише 3 мінімальні зарплати (2823 грн.).
Натомість сьогодні все сприймається як належне і на обмеження доступу до правосуддя ніхто не скаржиться. Напевне, чим дорожчим буде правосуддя, тим воно буде справедливішим?
