Віталій Купрій. Народний депутат України
25.12.2017
Віталій Купрій – людина, що не добирає слів у принципових для себе питаннях. Нардеп, який довгий час мав юридичну практику, і працює в комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, невпинно критикує керівників силових відомств.
І не без причин. Через які – читайте в нашому інтерв’ю
Всі без виключення силові органи – корумповані
– Розкажіть, що відбувається з Саакашвілі. Суд, спроба затримання – що це все було?
Я думаю, що було прийнято рішення не в правовому полі. Наприклад, спроба затримання Саакашвілі – це була стаття, пов’язана з «посяганням на територіальну цілісність». Не думав я, що можна так брудно і нелогічно працювати. Є стаття про перетин кордону! Ви ж переслідуєте частину людей за це? Переслідуєте! То хотіли б, і Саакашвілі притягнули. Можливо, спроба затримання на Трьосвятительській – це був привід, щоб затримати його, а потім почати депортацію. Тому що депортація його грузинів-друзів – була абсолютно поза законом. Їх звинувачували у втручанні у справи держави Україна. Не було ані процесу, ані суду, ані доказів, нічого. Просто затримали, звинуватили, депортували. Правовий нігілізм. І є небезпека, що і з Саакашвілі можуть зробити те саме. Затримати в межах сфабрикованої справи – і вперед.
– Окей, тоді питання – чому вони працюють так топорно?
Кадрів нема. 109-статтю можна припаяти будь-кому, хто чинить спротив поліції або бере участь у сутичках. Протестувальника такі статті інкримінували під час Євромайдану. Це тепер призведе до втрат на міжнародній арені. Реакція буде.
– У нас сильний конфлікт правоохоронних органів. Зокрема, між ГПУ та НАБУ. Чим він може завершитися.
Тут треба глибше дивитися. Конфлікту між органами нема. Є конфлікт керівників органів з законом. І з совістю своєю. Є порушення закону з боку НАБУ – має реагувати ГПУ. Є зловживання у ГПУ – має реагувати НАБУ. Це каже про те, що настільки є наразі корумповані всі органи…
– Всі – це і НАБУ?
Всі, без виключення! І НАБУ теж. Настільки це корумповане і нефахове болото (а ви в курсі, хто такий генпрокурор) затягнуло це все, що ані Порошенко, ані Держдеп тут не зарядять. Треба повна зміна керівництва правоохоронних органів. Але без зміни Президента – це нічого не дасть, бо він протягне своїх людей. Але саджати в тюрму треба всіх – і Ситника, і Луценка, особливо після заяв Суса.
– Так, секунду. За що саджати треба Ситника?
По-перше. Він покриває корупціонерів.
– Це гучна заява. Ви можете конкретно?
Так. Порошенка він покриває. Не реагує на порушення по схемі Роттердам+.
– Яким чином? Як він може покривати Роттердам?
У мене було до нього звернення. І є відсутність реакції.
– По Роттердаму?
І не тільки… Роттердам – це було більше року тому. Але і по Роттердаму він відкрив впровадження лише коли я пішов до суду. Але мінімум 10 випадків інших – він не відкривав. Це і Охендовський, бо там розслідують по Охендовському не в тому напрямку. Там треба по заявах Онищенка розслідувати, бо була реєстрація з порушеннями – його ж не реєстрували кандидатом. А потім як 6 млн занесли – і зареєстрували. Це питання не до Порошенка – це питання до Охендовського. Плюс є крадіжки по шахтах – крадуть по шахтоуправліннях по 300, по 500 млн грн. Впровадження не відкриваються. По Насалику, міністру, через його корупційні дії, щоб збагатити власників «Донбасенерго». І Ситник не відкриває впроваджень! От по Роттердаму – я подавав на розслідування по НКРЄКП – ціна завищена, бо закуповується це через РФ з ЛДНР. А наразі завозять з США, але там на кожній тонні є знижка по 20-25 доларів через високий вміст сірки. І ці 20-25 доларів хтось кладе собі в кишеню. І це інша стаття – привласнення коштів! Але вони не йдуть розслідувати в цьому напрямку. Ні. Але саме це і є схема. Ніхто не припиняє корупційні схеми, от що погано. Розслідують справу конкретного чиновника – в результаті відповідальність несе лише якийсь виконавець по схемі середнього або вищого рівня, але ніяк не вигодонабувач на цій схемі. Схема лишається. Більше того, є впровадження, які він наказує закривати!
– Які?
Це власне по Насалику. Ми йдемо в суд, суд вимагає знову відкрити впровадження. Але вони закривають його в порушення процедури! Вони навіть не допитали заявника, тобто – мене! Але це не тільки Ситник. І ще – у Ситника є ознаки приховування доходів. У нього, як у успішного адвоката, нулі в декларації – а за чиї ж гроші він з дружиною кілька разів літав у Лондон? Це теж треба розглядати дуже уважно.
– Ви казали, що Луценка теж садити треба.
Ну от в ГПУ – те ж саме! Я подав заяву про підробку Гройсмана про вищу освіту. ГПУ відкрило впровадження, але невдовзі я отримую лист, де сказано, що воно закрите. При тому, що Гройсмана – не допитали. Мене – не допитали. Людей, де він навчався – не допитали. Всю махіну по закриттю побудували на одній заяві якогось чиновника з Міносвіти. Так не робиться.
Ситник за два роки нічого не зробив для легалізації агентів НАБУ
– По НАБУ. Що сталося з їх агентами?
Те, що їх агенти діяли поза межами законодавства – так, це має місце буть. Це про те, що казав Луценко. Але, окей, що мав зробити директор НАБУ Ситник? Які відкриті конкурси, якщо у нього люди під прикриттям працюють? Він мав прийти в першу чергу до депутатів, на комітет, запропонувати внести правки і так далі. Так, процедура не на один день, але він два, два роки нічого не робив! От візьмемо справу Полякова-Розенблата. Є стаття КПК, де сказано, що не можна проводити проти депутата негласних дій без дозволу Ради. Не можна! Такий доказ не буде дійсним у суді – і все, справа розвалиться. От до Ситника такі запитання. Свідомо йшло розслідування справ так, що вони не можуть бути успішними в суді. Це є дискредитація боротьби з корупцією.
– Добре, питання по Ситнику, щоб закрити. Чи знала конкурсна комісія, яка обирала Ситника, про ті факти, які ви зараз озвучуєте?
Знала. Очолював її Рефат Чубаров, я йому надсилав звернення. Я написав, що Ситник був адвокатом відверто поганих людей, на мою думку – ворогів України. Це слідчий Грабек, який фальшував справу Тимошенко, а також Віктор Бобенко, колишній адвокат Київської області, який був причетний до зникнення тіла Гонгадзе, а потім- і до покривання злочинів депутата Лозинського, який полювання на людину влаштував в Кіровоградській області. Якщо ти захищаєш цих людей…
– А він їх саме по цих епізодах захищав?
Так, безпосередньо. Так от, якщо ти захищаєш таких людей, ти маєш указати ці факти в автобіографії. Він не вказав. Він би не обрався, якщо б вказав. Рефат Чубаров знав про це і проігнорував. Потім він отримав мандат нардепа, в травні 2015 року.
– А ви з Ситником особисто зустрічалися по цих питаннях?
Так, кілька разів. Чіткої відповіді від нього так і не отримав. Він каже – «ну, мені здається, що тут немає складу злочину». Але щоб казати, що немає складу злочину, треба внести в ЄРДР, провести розслідування і вирішити – так є там склад злочину чи ні. Коли йшлося про те, що Порошенко і Кононенко вкрали більше гектара землі у Царському Селі- тут не треба проводити розслідування – його вже провели журналісти програми «Схеми» – бери і працюй! Він не відкрив впровадження. Я подав до суду – тоді він відкрив. А взагалі, він дуже обережний. Проти Порошенка та його оточення Ситник не йде. Вони беруть якихось другорядних осіб по сумнівним епізодам, і жодної справи до пуття не доведено. Мені здається, тут є якась політична складова – можливо, він на цьому хоче робити імідж і кар’єру політичну, не знаю.
Луценко має нести відповідальність за перевищення повноважень та втручання в роботу суду
– Ви так кажете, ніби в ГПУ якість слідства краща…
Я ж казав – жодного чесного керівника правоохоронних органів наразі немає. Вони всі корупціонери, їх треба саджати. Луценка треба саджати по статті 365 – перевищення службових повноважень. Після заяв Суса. Це справа проти мера Бучі. Луценко надав вказівку сфальшувати справу. Справа розглядалася в Ірпінському суді по цивільній статті, і вони вийняли цю справу і більше року не віддають. Більше за те – громада оскаржила це рішення, про вилучення справи, суд зобов’язав ГПУ справу повернути. Не повертають! Не виконують рішення суду. Я по Луценку написав заяву, його треба судити за таке втручання в роботу суду.
– А кому ви написали заяву на Луценка? Ситнику?
Будете сміятися – в ГПУ!
– Це не смішно якось…
Ну от дивіться – 365-та стаття КК – злочини всіх працівників правоохоронних органів, в тому числі і ГПУ, має розслідувати ГПУ. Так, Луценко буде розслідувати подання проти себе. Це абсурд, тому я і виступав одним із співавторів закону про ДБР. Але ви бачите, що відбувалося з ДБР?
– Але чому так сталося з ДБР? Єгор Фірсов публікував результати закритого тесту кандидатів на посаду ДБР, за яким і Труба, і Горащенков були аутсайдерами і не мали навіть умовного шансу. Як так сталося?
Так, я бачив цей тест. Але я вам більше скажу! Труба навіть не подавав заяву, він не балотувався на посаду голови ДБР! Першопочатково планувалося на голову призначити Горащенкова, але потім НАБУ опублікувало ряд документів по ньому. Але в результаті головою ДБР стала людина, до якої ще більше питань.
– Ваша думка щодо Антикорупційного суду. НАБУ і САП кажуть, що їм він необхідний, бо звичайні суди не пропустять справи…
Це нісенітниця. От, всі чекали ДБР. І подивіться, як там обирали керівництво… Всі прекрасно знають про можливість Президента тиснути на суд, всі знають, як може бути набраний цей суд. Скажу так – це не панацея. Не треба думати, що він з’явиться і в той же день все стане добре.
– Але люди Президента та його прибічники рішуче проти суду. І лише після реакції МВФ та Держдепу президент висловився про те, що він терміново потрібен.
Люди президента не цього бояться. У нас 9000 посад суддів. А реально працюють 3000. От питання – чому не найняти додатково 6000 суддів? Це дозволить по-перше розвантажити суди, по-друге, відпрацювати роботу конкурсних комісій і відібрати багато людей по конкурсу. Так, будуть проблеми, так, не всіх наберуть ідеальних, але це буде 6000 нових людей в системі, з яких буде багато і чесних. Чому не хочуть набирати? Бо це невигідно владі – якій треба контролювати суди. Якщо напливе стільки нових суддів, можна втратити цей контроль.
– Окей, що з цим робити?
Тиснути. Наприклад, у нас наразі є такий факт, як саботаж реформ. Саботаж – це умисна бездіяльність. Це не халатність, яка не є умисною. Це не зловживання владою, де є дія. А от умисна бездіяльність поки що в нас безкарна. Тиснути тут важко. Тому я реєструю законопроект «Про саботаж», що юридично визначає поняття свідомої бездіяльності та визначає покарання за це. Бездіяльність – це коли людина не вносить впровадження, не візує документи в строк, затягує справу. Поки що це безкарно, хоча це на всіх рівнях відбувається. Ми зробимо ще один інструмент для тиску. І важливо, міра покарання має бути не ув’язнення, а позбавлення права займати посади. Це оздоровить реформування державної служби.
У Згуладзе не було стратегії реформ в МВС, йшлося лише про «патрульку»
– Ваше ставлення до недо-реформи МВС. Чому вона провалилася, вірніше, відбулася за російським зразком? Чому не спрацювала переатестація?
Тут має бути комплексне рішення. Головна проблема – не було стратегії реформування, бачення наперед – що є бажання робити, як робити. Коли до нас на комітет у грудні 2014 року приходила новопризначена у МВС Ека Згуладзе, їй було задане питання – «де стратегічне бачення»? Виявилося, що воно було вузьким, торкалося лише патрульної поліції, і передбачало, що держава не буде це фінансувати. Все трималося тоді на канадському гранті. Він скінчився у травні 2016 – і все. Нових наборів у патрульну немає. Два місяці назад – була проблема – бензину в них не було. От це приклад, що буває, коли немає стратегічного підходу. Коли немає консультацій з профільним комітетом парламенту. Нам приносять документи, там 90% готовності,але ми над ними не працювали! Як так?
– Окей, що ви хотіли почути від Згуладзе?
Можна озвучити мету, поставити. Але поліція має стратегічну лінію випрацьовувати, як досягати показників. Але в деталях всі проблеми, зокрема – в реалізації. Зарплати треба підвищувати – бо не може за ті гроші, за які вони працюють, підставляти себе під кулі і неадекват. Переатестація – це теж питання. Треба буде робити її знову, наново. І набирати нових людей. Але з новими матеріальними стимулами. Плюс, що необхідно – це притягнення до дисциплінарної відповідальності. У нас є купа рішень суду про порушення поліцейськими і слідчими своїх повноважень, і реакції нема! Нема доган! Як так?
– Але слідчі не можуть розслідувати кожен чих поліцейських. Це абсурд.
Так, на кожного слідчого зараз припадає по 300-400 впроваджень. Це нереальна робота. Як виходити з цього? Є кілька шляхів, їх не перший рік обговорюють. Наприклад, введення такого поняття, як «кримінальний проступок». Коли немає потреби проводити численні експертизи по кожному дрібному епізоду, наприклад, легким тілесним ушкодженням, або дрібній крадіжці і т.д., а одразу братися за спрощеною процедурою до притягнення відповідальності. Вже обговорювалося з Венеційською комісією, і вони не були проти такого терміну. Але поки що цього немає, хоча проект внесено.
Розмовляв Сергій Костеж
