Справи Майдану. Розслідувати не можна закрити
22.11.2017
Розділові знаки у справі Майдану розставлені в акурат до четвертої річниці революції. Розслідування, що наразі складається із 5 тисяч томів, зависло у бермудському трикутнику реформи правоохоронних абревіатур ГПУ, ДБР і НАБУ.
20 листопада прокуратура втратила функцію слідства.
За перехідними положеннями КПК, частина майданівських справ наразі має перейти до Національного антикорупційного бюро, інша – до Державного бюро розслідувань. І якщо ДБР не функціонує зовсім, то НАБУ просто неспроможне впоратись зі “спадком Генпрокуратури“.
“Маємо ситуацію, що слідство передавати нікуди“, – скаржився генеральний прокурор Юрій Луценко на парламентському комітеті з питань правової політики. Щоправда, вже за мить додає – затягування із формуванням ДБР має під собою ще й “політичні причини”.
У ГПУ вже нарахували 20 тисяч справ, які перейдуть до НАБУ, незважаючи на обмежений ресурс антикорупційного відомства зі штатом у дві сотні детективів. Такий обсяг фактично “зупинить усі поточні розслідування Бюро щодо топ-корупціонерів”, – відповіли у НАБУ публічною заявою.
Чому політики не поспішають виправляти правову колізію, і як правоохоронний вакуум позначиться на справі Майдану, з’ясовувала “Українська правда”.
До пізнього вечора у приймальні керівника управління спеціальних розслідувань ГПУ метушня. Департамент Сергія Горбатюка складає мозаїку подій на Майдані четвертий рік поспіль. Незадовго до річниці Революції Гідності його графік щільно наповнений інтерв’ю.
Нашу із ним розмову час від часу перериває дзвінок робочого телефону.
“Є судові засідання, на які вже ніхто не ходить, навіть журналістів немає”, – Горбатюк говорить із жалем на рахунок суспільного інтересу до справ Майдану.
“По розстрілам на Інститутській 18 лютого у нас залишився один арештований командир харківського “Беркуту” і декілька “тітушок”, а інших беркутівців і “тітушок” позвільняли”, – зітхає Горбатюк.
Бадьорості у його голосі все менше, коли мова йде про судові рішення.
На четвертий рік розслідування справи Майдану лише один підсудний відбуває покарання за ґратами. Місяць тому вирок із позбавленням волі отримав ще один підозрюваний, але його тут же звільнили за “законом Савченко”.
“Коли обирали запобіжний захід нинішньому керівнику управління громадської безпеки Національної гвардії Гриняку, то приходили депутати з його підтримкою”, – Горбатюк пригадує, як парламентарі від “Народного фронту” і БПП взяли на поруки генерала Володимира Гриняка, якого слідчі підозрюють у координації штурму Майдану 18 та 19 лютого 2014 року.
Горбатюк: “На четвертий рік розслідування справи Майдану лише один підсудний відбуває покарання за ґратами”
Поправка розбрату
Жодного разу на судових засіданнях Горбатюк не зустрічав депутата Радикальної партії Олега Ляшка Андрія Лозового, чия “правка №109” до Кримінально-процесуального кодексу стане точкою неповернення для розслідування.
Так звана “поправка Лозового” закриває усі епізоди, де зловмисник не встановлений протягом року.
“Поправка Лозового фактично “амністує” всі злочини, які не встигли розкрити до цього часу”, – констатує адвокат родин Небесної Сотні Євгенія Закревська.
“Убивства Жизневського, Нігояна, Сеника доведеться закрити”, – перелічує Горбатюк довгий список білих плям, які слідство змушено залишити у справі Майдану через поправку Лозового.
За його словами, справи, де не повідомлено підозри слідчим, прокурорам, суддям за арешти майданівців, будуть припинені.
“Стосовно розстрілів на Інститутській є ще декілька неідентифікованих осіб – усі ці справи доведеться закрити. Це нонсенс!” – обурюється Горбатюк.
Фактична амністія за строком давності у кримінальних справах може бути застосована і до автора “поправки №109”.
У липні генпрокурор просив парламент зняти із Андрія Лозового депутатську недоторканість, щоб притягнути його до відповідальності за ухилення від сплати податків на 1,8 мільйонів гривень, утім на це голосування у ВРУ забракло голосів. Отже, влітку ця справа може бути закрита.
Відразу два проекти постанов про скасування закону із “правкою Лозового”відхилив регламентний комітет.
Правозахисники, громадські активісти, адвокати Небесної сотні і потерпілі вимагають від президента накласти вето на ухвалений парламентом і підписаний спікером Парубієм Кримінальний процесуальний кодекс із “правкою Лозового”.
“Документ “унеможливлює – назавжди! – притягнення винних до відповідальності” у справах не лише про злочини Революції Гідності, але й російської агресії в Криму і на Донбасі”, – йдеться у відкритій заяві до Петра Порошенка.
“Якщо Верховна Рада, президент і генеральний прокурор, бо я теж не бачу його активної позиції, погоджується з тим, що закони можна приймати десь там в кулуарах, і такі, які мені вигідні, то на що вони розраховують?” – у власному кабінеті Горбатюк буквально зривається на крик із риторичними запитаннями до учасників мовчазної згоди із “правкою Лозового”.
Завалити НАБУ
Ще одна правова колізія “справи Майдану” отримала юридичну силу 20 листопада 2017 року. Відтепер слідчі прокуратури мають два роки на завершення розпочатих справ, які не стосуються високопосадовців.
Справи ГПУ щодо зловмисників першого ешелону з цього дня переходять до НАБУ.
Нові розслідування – до Державного бюро розслідувань, яке наразі не функціонує.
Менше двох тижнів тому ситуацію жваво обговорювали у парламентському комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
На той момент конкурсна комісія зволікала із обранням директора ДБР майже півтора року, однак голова профільного комітету Андрій Кожемякін не поспішав рятувати ситуацію законодавчими ініціативами. Він поцікавився у генпрокурора майбутнім ДБР: “Чи можна, щоб запрацювала та структура, яку ми з вами разом відстоювали у Страсбурзі та інших інституціях Європи?”
“Вихід із ситуації відсутності ДБР я вбачаю в тому, що буду своєю постановою визначати справи, підслідні нествореному ДБР, за СБУ або МВС”, – відрізав Юрій Луценко.
Луценко збирається своєю постановою визначати справи, підслідні нествореному ДБР, за СБУ або МВС
Сергій Горбатюк обурюється через пропозицію генпрокурора: “Це брєд! Ці наші розслідування стосуються міліції та СБУ. Як їх можна передати чи туди, чи туди? Вони не мають права їх розслідувати. Вони їх або позакривають, або вони будуть просто валятися”.
Ситуацію по ДБР намагалися виправити змінами до закону, які фактично продовжували повноваження слідчих прокуратури до 1-го січня 2019 року. Однак законопроект навіть не потрапив до порядку денного парламенту минулого тижня, забракло голосів.
“Можна сказати, що з 21 листопада слідства про убивства на Майдані розслідувати буде нікому”, – скаржиться Горбатюк.
Не кращим чином склалася ситуація і з розслідуваннями, які доведеться передати в НАБУ. Лише по справі Майдану – це тисяча епізодів із гучними іменами. Загалом генпрокурор вже нарахував 20 тисяч справ, які НАБУ успадкує від прокуратури.
“Візи ставлять: “Передавайте в НАБУ”. Кажу: “Шкода для справ і розслідування!” – “Всьо в НАБУ!” Кажу: “Робіть щось!” – “Все в НАБУ!” Плєвать їм на ці справи і результати розслідувань!” – ділиться Горбатюк деталями перехідного періоду.
У Національному антикорупційному бюро до такого потоку справ не готові.
“Передача такої кількості проваджень до НАБУ, в штаті якого працює близько 200 детективів, фактично зупинить усі поточні розслідування Бюро щодо топ-корупціонерів”, – відреагували у НАБУ.
“Єдиний реальний вихід – це внесення змін до перехідних положень КПК (Кримінально-процесуального кодексу – УП) в частині продовження повноважень прокуратури щодо розслідування справ, підслідних НАБУ і ДБР на період, поки ДБР буде створено”, – пропонує адвокат Небесної Сотні Євгенія Закревська.
Минулого тижня, після півтора роки зволікань, конкурсна комісія визначилася із керівництвом ДБР. Експерт РПР Олександр Лємєнов відстежував хід відбору із оголошення конкурсу. Про результати відбору він повідомив раніше членів комісії.
“Кандидатура Труби була консолідованою позицією БПП і “Народного фронту”, – заявив одразу після оголошення результатів конкурсу активіст.
“Загалом є багато питань до процедури вибору голови. Будь-яка кандидатура, що була обрана, буде дискредитованою”, – констатує Горбатюк.
* * *
Станом на зараз розслідування справи Майдану опинилося у заручниках законодавчих ініціатив. Утім депутати не поспішають виправляти ситуацію.
Доки Державне бюро розслідувань не функціонує – панує безкарність.
Повністю зупинилися провадження, зареєстровані міліцією. Їх за законом зараз не можуть розслідувати ані в ГПУ, ані в НАБУ. Це й побиття Тетяни Чорновол, і викрадення й катування Дмитра Булатова, і розстріл мітингувальників 20 лютого.
“Рішення” проблеми, яке запропонував генпрокурор, передавши справи ДБР до МВС і СБУ, у випадку справ Майдану – відвертий конфлікт інтересів, адже розслідування стосуються колишніх, а часто і діючих працівників саме цих відомств.
І в четверту річницю революції українське суспільство не дізнається імена тих, хто вчиняв злочини проти Майдана.
Нинішня українська політична еліта, що прийшла до влади на хвилі революції, не виконала одну із найголовніших своїх обіцянок.
Тетяна Козирєва
