Як магія переслідувала ДАІшника, а суд у це повірив
04.11.2017
Цей блог присвячений містиці. Тому про всяк випадок висновків не буде. Будуть лише дві версії одно хабара. Версія слідства і версія захисту, Містика пробиває саме в другому варіанті. Радимо прочитати усім, хто не вірить в потойбічне.
Версія слідства
3 лютого 2015 чернігівський працівник ДАІ Роман Мітус, будучи у службовому автомобілі і у формі, зупинив на одному з перехресть Чернігова «Ланос». Під час перевірки документів він повідомив водію, що номерні знаки агрегатів його автомобіля не відповідають технічному паспорту тому на автомобіль необхідно накласти арешт та помістити на штрафмайданчик, а щодо самого водія почати кримінальне провадження.
Мітус повіз його до сектору комплексного дослідження транспортних засобів відділу ІТ та ЕД НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, де, як пишуть у судах « створив у затриманого водія уяву, що начальник експертного підрозділу, з яким спілкувався Мітус, виявив факт заміни номера двигуна».
Після цього Мітус за $500 пообіцяв відпустити водія. Оскільки в того таких грошей з собою не було – домовилися про передачу наступного дня. При цьому автомобіль поставили не на штрафмайданчик, а на автостоянку біля житлового будинку.
За грошима ввечері 4 лютого поїхав уже не сам Мітус, а його знайомий Леус, який і був затриманий під час отримання від водія «Ланоса» 10 тис грн.
Версія ДАІшника і його друзів
Мітус і Леус представили суду свою версію того, що сталося. Коротко вона зводиться до того, що 3 лютого Мітус на дорогах не чергував, нікого не зупиняв і грошей не вимагав. Натомість Леус випадково знайшов документи й ключі від «Ланоса» і з власної ініціативи зустрівся з водієм для їх повернення за можливу винагороду.
Леус розповів суду, що він поїхав кататися по місту, «зупинив автомобіль, щоб справити свої природні потреби», і «повертаючись до свого автомобіля, знайшов на дорозі документи, а саме технічний паспорт на автомобіль «Ланос», водійське посвідчення та ключі від автомобіля». Крім того, у вказаних документах знаходився папірець з номером мобільного телефону. Наступного дня він подзвонив по цьому телефону і домовився з водієм «Ланоса» про зустріч.
Зауважимо, що документи за версією Леуса він знайшов неподалік від автостоянки, де за версією обвинувачення Мітус і потерпілий водій залишили «Ланос». Там же біля автостоянки вони і домовилися про зустріч.
Далі версія Леуса набирає обертів: коли він підійшов до водія «Ланоса», то той відразу запитав у нього: «Так це ви від них». А Леус, замість того, щоб уточнити, що той має на увазі, за його словами, почав підігрувати, відповівши: «Ну, так».
Далі водій «Ланоса» почав говорити про гроші, але Леус стверджує, що не зрозумів, про які гроші йдеться, «оскільки по-людськи хотів повернути йому знайдені документи та ключі». Він «думав, що може водій «Ланоса» дасть йому за це 100 грн на бензин, або на «морозиво», але водій продовжив розмову про гроші, згадуючи долари, і чомусь запитав у нього про курс долара. Той відповів, що на даний час – це 21 грн 50 коп».
Коли в ході розмови водій «Ланоса» запропонував передзвонити Мітусу, то Леус, «щоб йому підіграти та щось отримати від цього, в телефонній книзі свого мобільного телефону набрав перший-ліпший номер, і додзвонившись, попросив ту особу, яка взяла слухавку, сказати, що все нормально». Після цього, розповідає Леус, він передав слухавку водію «Ланоса», але що тому казали по телефону, він не чув.
Леус переконує, що вже на досудовому слідстві дізнався, що подзвонив на номер Мітуса, «і це може пояснити тільки випадковістю». У свою чергу Мітус запевняє, що ні з Леусом, ні з водієм «Ланоса» не розмовляв. При цьому він «допускає, що хтось міг скористатись його мобільним телефоном, коли він виходив зі службового кабінету».
Після розмови по телефону водій «Ланоса» сказав, що у нього 10 тис грн. Леуса «здивувало, що попалась така щедра людина, яка хоче віддячити його такою великою сумою грошей, хоча автомобіль теж немало коштує». Він взяв ці 10 тис грн, після чого був одразу затриманий.
У свою чергу Мітус взагалі відхрестився від того, що навіть зустрічав водія «Ланоса». Він визнав, що 3 лютого справді виїжджав на службовому автомобілі з колегою. Але, запевняє він, їздили вони лише по справах у райавтодор і ДЕД, і нікого в той день взагалі не зупиняли. Цю версію підтримав у суді його колега з ДАІ, з яким вони разом їздили. Крім того, суд отримав лист за підписом заступника начальника УДАІ УМВС України в Чернігівській області Моторного О.А., який повторив те саме.
Мітус і Леус запевняють, що бачилися єдиний раз в житті ще десь у 2010 році у компанії спільних друзів, коли відмічали якесь свято.
Довірливий суд
У жовтні 2015 року Деснянський райсуд Чернігова (суддя А.Стебліна, який у липні цього року пішов у відставку) виправдав Мітуса і Леуса. А апеляційний суд у травні 2016-го залишив цей вирок без змін.
Втім, Вищий спецсуд повернув справу назад в апеляцію, яка вже в новому складі суддів скасувалавиправдувальний вирок і зараз справа знову знаходиться на новому розгляді у суді першої інстанції.
Скасовуючи виправдувальний вирок, суди вищих інстанцій вказали, що Деснянський райсуд заплутався, на підставі чого він виправдав Мітуса і Леуса – через недоведеність чи у зв’язку з відсутністю в їх діянні складу злочину.
При цьому Вищий спецсуд вказав також на те, що лист з обласного УДАІ про те, що Мітус 3 лютого 2015 не чергував ще не свідчить про те, що під час руху по місту він нікого не зупиняв. При цьому свідчення колеги Мітуса, з яким вони в той день разом їздили, суд теж не перевірив, хоча це зацікавлена особа.
Крім того, суд не перевірив ретельно дані телефонних розмов, зокрема, моменти, коли водій «Ланоса» перевіряв, від кого з’явився Леус і чи можна йому передавати гроші.
Суд взяв до уваги переважно свідчення обвинувачених, але належно не прийняв до уваги послідовні показання водія «Ланоса».
Загалом відзначається, що суд не оцінив показань Мітуса і Леуса на предмет логічності, послідовності, переконливості й узгодженості з іншими доказами.
Наступне засідання у Деснянському райсуді Чернігова по цій справі відбудеться 8 листопада.
Нам залишається лише дочекатись закінчення цієї чи то магічної, чи феєричної історії.
Ірина Шарпінська
