“Крок назустріч бізнесу” від Юрія Луценка

26.10.2017

5 жовтня Генпрокуратура гучно презентувала “крок назустріч бізнесу”. Очільник відомства Юрій Луценко у присутності бізнес-омбудсмена, представників ради бізнес-омбудсмена та бізнес-асоціацій підписав “лист-орієнтування щодо недопущення порушень прав суб’єктів господарювання“.

Бажання генпрокурора долучитися до захисту прав та інтересів бізнес-середовища не можна не вітати. Однак шлях, який обрав Луценко в цьому випадку, викликає лише низку застережень правового характеру.

У чинній Інструкції з діловодства в органах прокуратури України не знайти згадки про офіційний документ, який би мав назву “лист-орієнтування” або щось подібне. “Листи-орієнтування” (бюрократична назва – “листи орієнтовного характеру”) згадувалися в інструкціях з діловодства, які діяли за часів генпрокурора Віктора Пшонки та раніше.

А оскільки наразі такого виду документу не передбачено навіть відомчою інструкцією, то його правовий статус і наслідки – під питанням.

Натомість стаття 9 закону про прокуратуру передбачає, що генеральний прокурор може видавати накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Наприклад, згадана інструкція з діловодства – це якраз документ адміністративного характеру, і вона затверджена відповідним наказом очільника ГПУ.

Крім того, закон уповноважує генпрокурора затверджувати акти з питань внутрішньої організації діяльності органів прокуратури та загальні методичні рекомендації для прокурорів. Для того, щоб забезпечити однакове застосування норм законодавства під час здійснення прокурорської діяльності.

Якщо поглянути на зміст “листа-орієнтування”, то його положення стосуються застосування норм законодавства та мають такий загальний характер, що повинні би міститися в методичних рекомендаціях для прокурорів. При тому, що якість таких методичних рекомендацій теж була би під знаком запитанням.

Але тут і криється одна з найбільших небезпек такого рішення Луценка.

Надто загальний характер і незрозумілий статус “листа-орієнтування” приховує серйозну загрозу: оскільки він не містить навіть формального раціо, хоча так помпезно презентується, – значить, буде мати неформальний вплив.

Тобто, фактично, “лист-орієнтування” має ще неформальну частину. І через відсутність об’єктивізації, ця частина буде “доводитися” або “винаходитися” за зачиненими дверима. Буквально, у кожному окремому випадку його трактуватимуть по-своєму, прикриваючи неформальні практики нібито позицією генерального прокурора.

Примітно, що Генпрокуратура приховує повний текст листа. Вона не надає його у відповідь на запит, а публікує лише певну, обмежену частину.

Навіть сам бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета, певно, не до кінця знайомий із його змістом. Він обмовився, що “лист заборонить використовувати балаклави та зброю при обшуках”, хоча вказаний “лист-орієнтування” таких положень не містить.

Відповідь ГПУ

Який неформальний вплив лист матиме на практиці?

Передусім, керівники прокуратури та різних структурних підрозділів прокуратур вигадуватимуть додаткові контрольні механізми через усні та письмові вказівки, аби їхні підлеглі та й вони самі не виглядали порушниками в очах генпрокурора.

Ніби й звучить незагрозливо, навіть може скидатися на благородну справу, але це суперечить закону про прокуратуру. Стаття 17 цього закону забороняє керівникам прокуратури, не кажучи вже про керівників структурних підрозділів, надавати прокурорам вказівки процесуального характеру. Не дозволяє таких практик і Кримінальний процесуальний кодекс.

Відтак, підхід генпрокурора суперечить базовим вимогам законів, які визначають повноваження та гарантії незалежності прокурорів. І не має значення, що звужувати незалежність прокурорів будуть нібито з метою захисту інтересів бізнесу.

Коли базові вимоги закону не дотримано – решта не важить.

Проте найбільше занепокоєння викликає те, що “крок назустріч бізнесу” продиктовано, як зазначив сам Луценко, вимогою президента України. Тобто генпрокурор прямо розписався в тому, що воля президента є для нього вищою за закон.

Це є нічим іншим, як підтвердженням неконституційного впливу глави держави на органи правосуддя, складовою яких віднедавна стала прокуратура.

Закон чітко вказує, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах політичної нейтральності прокуратури. А прокурор, здійснюючи функції прокуратури, є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами.

Переглянувши українське законодавство, легко пересвідчитись, що законних механізмів впливу на прокуратуру в цілому та прокурорів зокрема президент як посадова особа не має. Тим паче, він не уповноважений щось вимагати від прокурора. Нехай навіть від генерального прокурора, кандидатуру якого свого часу запропонував парламенту для затвердження.

Тому хочеться нагадати Юрію Луценку найважливіший принцип демократії, який утвердила ще Велика французька революція: Le Loi, Le Roi, що означає “Закон – вище від короля”.

Пам’ятаємо, що нехтування саме цим принципом було однією з причин Революції Гідності.

Володимир Петраковський, екс-прокурор, експерт групи “Реформа органів правопорядку” Реанімаційного пакету реформ