Недоброчесні майбутні судді Верховного Суду
05.10.2017
На своєму засіданні 29 вересня Вища рада правосуддя оголосила список рекомендованих до призначення суддями Верховного Суду кандидатів, який передасть на підпис Президенту. У цьому списку опинилися 25 із 30 недоброчесних кандидатів, щодо яких Громадська рада доброчесності дала негативні висновки. Всього ВРП рекомендувала Президенту на призначення 111 кандидатів.
Список недобрчоесних кандидатів, рекомендованих ВРП на призначення суддями Верховного Суду:
АСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Зазначила недостовірні відомості у майнових деклараціях, зокрема не вказала про дохід від продажу успадкованого будинку у декларації за 2013 рік, а також не зазначала у деклараціях за 2014 та 2015 роки про транспортні засоби свого сина, якими той мав право користуватися за довіреністю протягом 2013-2016 років.
Допомагала суддям Майдану уникати відповідальності за неправосудні рішення в часи Революції Гідності, чим утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки в суддівському корпусі.
Саприкіна Ірина ВалентинівнаЗазначила недостовірні відомості у майновій декларації, зокрема донька кандидата видала довіреність на розпоряджання усім належним їй майном до 2019 року, однак суддя не вказала цього.
Причетна до ухвалення сумнівних рішень із ознаками свавільності та з порушення права на доступ до правосуддя, зокрема заборонила мирні зібрання через суперечливу реконструкцію Гостинного двору у Києві (вересень 2013 року), а також визнала законним обрання судді головою суду строком більше, ніж 2 терміни підряд.
Перешкоджала журналістській діяльності через повідомлення недостовірної інформації про судове засідання та відповідно позбавлення можливості бути на відкритому судовому засіданні чим порушила принципи гласності та відкритості суду.
Прокопенко Олександр Борисович
Зазначив недостовірні відомості у декларації доброчесності, зокрема був причетний у складі колегії до прийняття судового рішення з порушенням Конвенції прав людини та основоположних свобод, що призвело до програшу Україною справи у Європейському суді з прав людини (справа “Яременко проти України”, у якій ключові докази були зібрані з порушенням процесуальних прав заявника).
Юрченко Валентина ПетрівнаДопомогала суддям Майдану уникати відповідальності, зокрема перебуваючи у колегії суддів, скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді, який ухвалював рішення про тримання під вартою активістів Революції Гідності. Таким чином, суддя не сприяла відновленні довіри до судової влади, а утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки.
У складі колегії винесла рішення, яким заборонила Громадській організації “Інсайт” проводити мирні зібрання та заходи на Майдані Незалежності та вулиці Хрещатик у Києві. При цьому у своєму рішенні судді посилалися на Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР», проігнорувавши рішення ЄСПЛ у справі «Вєрєнцов проти України», згідно з яким Указ 1988 року є несумісним з самою суттю свободи зібрань, що гарантується Конституцією України, а отже не може бути застосований.
Смокович Михайло ІвановичДопомагав суддям Майдану уникати відповідальності, зокрема перебуваючи у колегії суддів, скасовував подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів, який засуджували активістів Революції Гідності. Таким чином, суддя не сприяв відновленню довіри до судової влади, а утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки.
Не сприяв розслідуванню справи щодо незаконного втручання в автоматизовану систему розподілу судових справ. Мова йде про умисне внесення працівниками апарату неправдивих відомостей щодо повноважень суддів. Кандидат, перебуваючи на посаді виконуючого обов’язки голови суду, перешкоджав наданню інформації по цій справі.
Золотніков Олександр Сергійович
Повідомив неправдиві відомості у декларації доброчесності, зокрема не вказав про причетність до винесення судових рішень щодо заборони мирних зібрань на центральних вулицях Одеси у період листопада-грудня 2013 року.
Неодноразово підтримував рішення про заборону мирних зібрань, які містять ознаки грубого недбальства та свавілля. Керуючись Указом Президії Верховної Ради УРСР, а не Конституцією України, у 2013 році у складі колегії апеляційної інстанції підтримав відповідне рішення суду нижчої інстанції, що стосувалося заборони пікетувань у Херсоні ВО “Батьківщина”. Крім цього, в тексті рішення наявні численні неточності та помилки.
Подав недостовірні відомості у паперових майнових деклараціях за 2013-2014 роки.
Використав свій статус судді для приватизації службової квартири.
Зазначив неправдиві відомості у декларації доброчесності, зокрема був причетний у складі колегії до прийняття судового рішення з порушенням Конвенції прав людини та основоположних свобод, що призвело до програшу Україною справи у Європейському суді з прав людини.
Причетний до ухвалення сумнівних рішень, зокрема у складі колегії засудив до довічного ув’язнення та конфіскації майна.
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Стиль життя родини кандидата не відповідає задекларованим статкам, мова йде про будинок (за більше 1 млн грн у 2011 році), квартиру у новобудові, елітний позашляховик BMW. який вона придбала з продажу свого попереднього авто, однак сума придбаної автівки перевищує реальний дохід судді у 18 разів.
Не вчиняла активних дій, щоб запобігти, не допустити та припинити системний незаконний вплив на процеси розподілу справ у ВГСУ. Мова йде про незаконне втручання екс-голови та екс-заступника ВГСУ Татькова та Ємельянова відповідно у роботу автоматизованої системи документообігу суду (справу розслідує ГПУ).
Львов Богдан ЮрійовичГрубо порушив вимоги професійної етики та засадничих прав людини, допустивши втручання в автоматичну систему документообігу Вищого господарського суду.
Фігурує у резонансних публічних конфліктах, пов’язаних з його професійною діяльністю. Мова йде про справу Гречківського, члена ВРП, якого у вересні минулого року затримали на хабарі у 50 тис. доларів за нібито винесення правильного рішення через кандидата у ВГСУ.
Невідповідність елітних статків та майна доходам родини кандидата, зокрема кандидат не вказує дати придбання та вартості майна. Аналіз його доходів свідчить, що чимало із задекларованих статків (швейцарські годинники, авто та нерухоме майно) він та його дружина не могли придбати за власні джерела доходу.
Бакуліна Світлана ВіталіївнаСлідством віднесена до групи суддів ВГСУ, на яких здійснювався незаконний розподіл справ з порушенням порядку, встановленого законом. ГПУ розслідує справу про незаконне втручання екс-голови та екс-заступника ВГСУ Татькова та Ємельянова у роботу автоматизованої системи документообігу суду. Суддя не тільки не вчиняла активні дії з метою недопущення чи припинення системного незаконного впливу на процеси розподілу справ, а й брала до розгляду справи, розподілені на неї з порушенням порядку, встановленого законом.
Її статки перевищують доходи, які вона отримує на посаді судді, тому вона неодноразово ставала фігуранткою рейтингу найзаможніших суддів ВГСУ.
Причетна до ухвалення у складі колегії сумнівних рішень, яким суд дозволив незаконне будівництво на територіях історико-культурного значення.
Рогач Лариса ІванівнаНе вчиняла активних дій, щоб запобігти, не допустити та припинити системний незаконний вплив на процеси розподілу справ у ВГСУ. Мова йде про незаконне втручання екс-голови та екс-заступника ВГСУ Татькова та Ємельянова відповідно у роботу автоматизованої системи документообігу суду (справу розслідує ГПУ).
Причетна до кількох сумнівних рішень, зокрема неодноразово була у колегії суддів, які узаконювали будівництво впритул до історичних пам’яток, визнали законною передачу землі природно-заповідного фонду під маєток для Юрія Іванющенка (Юрія Єнакієвського), визнали законною передачу землі у Харкові ЖБК “Бархани”, наближеного до Геннадія Кернеса. Крім цього, ГРД отримала чимало скарг на нетичну поведінку судді під час судових засідань.
Невідповідність стилю життя задекларованим доходам, а саме кандидат володіє чисельною нерухомістю (яка кандидат разом з родиною не міг придбати за сукупний річний дохід своєї сім’ї) та грошовими коштами на суму більше 2 млн грн.
Зв’язки з політичними фігурами, які здійснювали негативний вплив на судову систему, зокрема дружина кандидата була помічником-консультантом Сергія Ківалова.
Не зазначив корпоративних прав своєї дружини у капіталі ТОВ “ТРК Право-ТВ” у розмірі 25%.
Була причетна до ухвалення рішення, яке Європейський суд з прав людини визнав, як порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та кваліфікував як “грубе свавілля” та “відмову у правосудді”.
У складі колегії винесла рішення щодо приватизації приміщень “Замку барона Штейнгеля”, пам’ятки архітектури 19 століття. Таким чином, кандидат не зберегла один з об’єктів культурної спадщини.
Зазначила неповні відомості у майнових деклараціях за 2013-2016 роки, зокрема не вказала інформацію про право власності на будинок площею більше 100 кв. м, який, відповідно до реєстру, належить їй, а не чоловікові.
Баранець Олександр Миколайович
Забороняв журналістам та активістам відеофіксацію судового засідання. Також головуючи у колегії суддів, дозволяв своїм колегам неетично висловлюватися щодо однієї із сторін судового процесу.
Дроботова Тетяна БорисівнаНе чинила активних дій, щоб попередити та припинити незаконний вплив на процес розподілу справ, натомість пасивно сприяла цим процесам. Більше того, коли ці факти викрили правоохоронці, суддя не вживала дій з метою сприяння ефективному розслідуванню, що свідчить про порушення принципу незалежності судді. Мова йде про незаконне втручання екс-голови та екс-заступника ВГСУ Татькова та Ємельянова відповідно у роботу автоматизованої системи документообігу суду (справу розслідує ГПУ).
Повідомила недостовірні відомості в декларації доброчесності, зокрема суддя повідомила, що вказала неповні відомості щодо свого майна та майна членів своєї родини. Як виявилось, в активі чоловіка ще дві земельні ділянки та два автомобілі, а не один.
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД
Наставний Вячеслав Володимирович
Зазначив неправдиві відомості у декларації доброчесності, зокрема суддя не вказав, що був причетним до рішення про засудження політичних в’язнів. Кандидат був у колегії суддів, яка розглядала у касаційній інстанції справу Юрія Луценка. Таким чином, суд підтвердив рішення про ув’язнення Луценка. Справа набула міжнародного розголосу й була засуджена європейськими політиками. Також суддя підтвердив вирок Дмитру та Сергію Павличенкам до довічного ув’язнення і 13 років в’язниці відповідно. Згодом їх також визнали політичними в’язнями, тобто суддя за законом про очищення влади підпадає під люстрацію і протягом 5 років не може займати займати суддівські посади.
Неодноразово забороняв відео- та аудіо фіксацію судового засідання громадським активістам, чим порушив принципи відкритості та гласності судового засідання.
Голубицький Станіслав Савелійович
У 2008 році у складі колегії засудив до довічного ув’язнення Володимира Панасенка, якого підозрювали у вбивстві генерального директора львівського ринку “Шувар”. За інформацією Української Гельсинської спілки з прав людини, вирок суду був необґрунтованим й несправедливим, таким, що базувався виключно на припущеннях. Через рік за фактом засудження Панасенка відкрили провадження й у ході слідства встановили, що суд незаконно його засудив. Такі дії судді свідчать про недотримання стандартів та принципів поведінки судді, а його діяльність не сприяла повноцінному забезпеченню права громадян на справедливе правосуддя.
Кравченко Станіслав ІвановичПовідомив недостовірні відомості у декларації доброчесності, зокрема був причетним до судового рішення, яке згодом стало предметом розгляду Європейського Суду з прав людини.
Розбіжності даних у майнових деклараціях, а саме кандидат не вказав у деклараціях за попередні роки (2012-2014 рр.) про власність земельної ділянки з будинком, що належить кандидату з 2002 року внаслідок дарування.
Слинько Сергій СтаніславовичЗазначив неправдиві відомості у декларації доброчесності, зокрема суддя не вказав, що був причетним до рішення про засудження політичних в’язнів. Кандидат був у колегії суддів, яка розглядала у касаційній інстанції справу Юрія Луценка й засудила його на 4 роки позбавлення волі. Таким чином, суд підтвердив рішення про ув’язнення Луценка.
У складі колегії підтвердив вирок Дмитру та Сергію Павличенкам до довічного ув’язнення і 13 років в’язниці відповідно. Згодом їх також визнали політичними в’язнями.
Подав неповні відомості у майновій декларації, а також не зазначені джерела доходів на придбання елітного майна.
Зазначила недостовірні відомості у декларації доброчесності, зокрема була причетна у складі колегії до судового рішення з порушенням Конвенції прав людини та основоположних свобод, що призвело до програшу Україною справи у Європейському суді з прав людини (“Яременко проти України”, справа у якій ключові докази були зібрані з порушенням основоположних прав, а також у справі “Волков проти України”).
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД
Лесько Алла ОлексіївнаПеребуваючи на посаді члена ВРЮ (тепер ВРП) допомагала суддям Майдану уникати відповідальності та зберігати свої посади, зокрема не здійснювала дослідження фактів, які свідчать про ймовірний вплив на суддів. Крім цього, кандидат неодноразово ігнорувала свідчення заявників щодо суддів та порушувала принципи гласності та відкритості дисциплінарних проваджень щодо суддів Майдану через несвоєчасну публікацію рішень.
Антоненко Наталія Олександрівна
Вказала неправдиві відомості у декларації доброчесності щодо відповідності стилю життя, витрат та майна кандидата та членів її родини задекларованим доходам. Згідно з аналізом декларації за 2016 рік, кандидат разом з родиною задекларували майна на суму більше 3,5 млн грн, при цьому, що сукупний дохід за 5 років життя родини кандидата менший на 2 млн грн.
Не вказала у майнових деклараціях за 2011-2013 роки інформацію про право власності на будинок, ступінь готовності якого у 2011 році був значним.
Червинська Марина ЄвгенівнаВказала неповні відомості у майновій декларації, крім цього, джерела доходів кандидат залишаються невідомими. У 2016 році кандидат зареєструвала будинок свого сина і зазначила, що ним користується. В попередні роки кандидат цього не вказувала, хоч будинок придбали ще у 2012 році. Крім цього, вартість будинку значно перевищує доходи її сина.
Лященко Наталія ПавлівнаСтиль життя кандидата не відповідає задекларованим доходам, зокрема у власності кандидата 3 земельні ділянки площею понад 7 тис. кв. м, дві квартири у Києві площею понад 150 кв. м., а також житловий будинок площею майже 300 кв. м, що належить її чоловіку, який також працює суддею. Крім того, у 2014 році чоловік кандидата подарував сину (до слова, начальнику прокуратури в Автономній Республіці Крим) квартиру в Києві за майже 1 млн грн, при цьому, що основне джерело доходу кандидата та її родини заробітна плата судді.
