СБУ – засекретити й законсервувати
02.10.2017
Мабуть, ніщо так багато не критикували після Революції гідності, як темпи українських реформ. Вислів «рішучі реформи» журналісти вже давно використовують переважно як знущання. Закостеніла система, що формувалася роками, не виявила великого бажання змінюватися. Армії бюрократів, які звикли жити за старими правилами, почали чинити опір новим порядкам. Причому якщо в одних сферах саботаж відбувається тихо й обережно, то в інших мало не напоказ. Найбільше галасу здійняла нещодавня заява Петра Порошенка на форумі YES, де він публічно заявив про непотрібність антикорупційного суду в Україні.
Опорою старих порядків стали силові відомства, які в новітній історії України зажили слави головних гнізд корупції, а також інструментів вимагання та політичної розправи. Причому якщо в МВС здійснили бодай якісь зміни, що зробили поліцію презентабельнішою хоча б зовні, то говорити про якісь помітні зрушення в більш закритій та консервативній Службі безпеки України взагалі не випадає. Останнім часом СБУ частіше за інші відомства стає мішенню для критики журналістів та антикорупційних організацій. І майже завжди з об’єктивних причин. Наїзди на бізнес, прикриття злочинної діяльності, відмова декларувати доходи та цькування антикорупційних активістів — ось перелік основних претензій до служби. Втім, змінюватися вона не поспішає.
Навіть таке корисне нововведення, як е-декларування, котре влада однозначно може занести собі в актив, у СБУ заблокували ще на початковому етапі. Небажання силовиків показувати свої доходи досить передбачувано вилилося в скандал, що погіршив і без того сумнівну репутацію служби.
Ще до запуску системи керівництво СБУ зарахувало до державної таємниці інформацію з електронних декларацій. Цей факт викликав обурення в Центру протидії корупції на чолі з Віталієм Шабуніним. У березні 2017 року ця громадська організація подала на СБУ позов до Київського окружного адміністративного суду. ЦПК зажадав від Служби безпеки розсекретити інформацію з декларацій посадовців, а також відомості про зміну майнового стану керівництва. Крім того, активісти вимагали визнати незаконним створення в СБУ власної закритої системи обробки та зберігання відповідної інформації.
На думку Віталія Шабуніна, зарахування відомостей із декларацій працівників служби до державної таємниці є незаконним і має на меті приховати корупційні доходи й нечесно придбане майно. На частину таких відомостей накладено гриф «цілком таємно», а на частину — «таємно», хоча для того немає жодних об’єктивних підстав.
«Одна історія з деклараціями працівників контррозвідки СБУ, але не існує жодного виправдання для керівництва служби, чому інформації про їхнє майно й доходи немає в системі електронних декларацій. Не існує жодного логічного пояснення, чому керівництво СБУ, порушуючи закон, ховає свої статки», — пояснював Шабунін своє обурення.
Однак СБУ під натиском антикорупціонерів здаватися не побажала й незабаром завдала Шабуніну удару у відповідь. 9 квітня працівники служби влаштували під будинком очільника Центру протидії корупції платний «мітинг» із кількох людей. В організації акції сам Шабунін звинуватив першого заступника голови СБУ Павла Демчину.
«Вчора есбеушники під моїм будинком провели перформанс. Спочатку проїхалися повз нього на автомобілі — упевнилися, що вдома. І приблизно за годину прийшли. Шість громадян, куратор із фотиком і п’ять плакатів. На плакатах усі фобії та весь біль есбеушників: «Задекларуйся, будь мужиком, не боягузом», «Продай будинок — купи в НАБУ прослушку!», «Віталік! Тікати марно — не знайдуть наші, знайдуть американці!», «Звідки гроші на будинок?» — описав ситуацію Шабунін на своїй сторінці у Facebook. Саму акцію активіст знімав на відео. Учасники перформансу не могли пояснити зміст написаного в них на плакатах і сенс своїх претензій до Шабуніна, будинок якого вирішили пікетувати.
Влітку невраховані доходи працівників СБУ привернули увагу журналістів «Радіо Свобода», які провели розслідування і з’ясували, що співробітники управління захисту економічної безпеки їздять на авто люкс-класу, які аж ніяк не відповідають рівню їхніх офіційних зарплат. При цьому саме відділ «К» найчастіше звинувачують у корупції та тиску на бізнес. Розслідування програми «Схеми» наочно показало, що після революції 2014 року в СБУ практично нічого не змінилося. Утім, жодної реакції чиновників на матеріал журналістів так і не було.
Ще гучніший скандал, пов’язаний із СБУ, спалахнув у серпні, коли в Україні різко подорожчав скраплений газ. Одразу низка нардепів, журналістів і представників бізнесу звинуватили службу в тому, що вона своїми діями допомогла монополізувати ринок цього виду палива компаніям ізраїльського бізнесмена Нісана Моїсеєва. Останній не приховує своїх дружніх стосунків із Віктором Медведчуком і не раз потрапляв разом із ним в об’єктиви телекамер.
Звинувачення на адресу СБУ були аж ніяк не безпідставними. Ще на початку 2017 року СБУ під приводом боротьби з тероризмом заблокувала роботу відразу кількох трейдерів, що постачають скраплений газ із Росії до України. Це призвело до того, що на ринку різко зросла частка компанії Proton Energy, пов’язаної з Віктором Медведчуком.
30 серпня кілька народних депутатів та активістів антикорупційних організацій провели біля будівлі Центрального управління СБУ в Києві мітинг проти тиску на трейдерів. Після цього його організаторам народним депутатам Сергію Лещенкові та Мустафі Найєму вдалося зустрітися і поговорити з головою СБУ Василем Грицаком. Він пообіцяв улаштувати зустріч своїх підлеглих із підприємцями та вирішити всі непорозуміння. Але відтоді ситуація на ринку скрапленого газу мало змінилася.
На думку антикорупційних активістів, якісно поліпшити роботу СБУ й серйозно очистити її від корупції дасть змогу лише один важливий крок: потрібно забрати в Служби безпеки функцію розслідування економічних злочинів. Про необхідність такої реформи розмови ведуться вже давно. Адже саме економічний відділ найчастіше тисне на бізнес і вимагає від підприємців грошей під різними приводами. Крім того, наявність такого підрозділу в СБУ позбавлене сенсу, оскільки дублює функції інших міністерств і служб, таких як Податкова та МВС. Очевидно, що поміж пріоритетних завдань СБУ насамперед боротьба з тероризмом і контррозвідка. Але ці напрями не дають таких широких можливостей для корупційних махінацій, тому немає нічого дивного в тому, що СБУ відчайдушно намагається зберегти свій відділ «К».
Від перемоги Майдану минуло вже майже чотири роки, тому не варто плекати марні надії на те, що реформи в СБУ ще відбудуться. Очевидно, що влада не зацікавлена в позбавленні служби важелів тиску на бізнес. Тому до кінця каденції Петра Порошенка СБУ, швидше за все, доживе в її нинішньому вигляді.
Найімовірніше, під час майбутніх виборів саме ця служба стане об’єктом найжорсткішої критики з боку опонентів президента, а фундаментальних реформ у структурі варто очікувати тільки в разі зміни влади на Банковій.
Денис Казанський
