«Кадровий голод» у черкаській поліції
28.09.2017
Створення поліції — чи не єдина справжня реформа після Революції Гідності, яка стартувала з розмахом. Завдяки буремним подіям в Україні та потужній PR-кампанії комісії з відбору збирали аншлаги бажаючих вступити до лав поліцейських. В головних управліннях Національної поліції проходила переатестація та набір нових незаплямованих облич.
З цього року знову стартували набори як у ГУНП, так і в УПП. Проте цього разу українці не так активно брали участь у відборі. Ба більше, наразі почастішали випадки звільнення правоохоронців. До відома, на сьогодні у Національній поліції України недобір кадрів становить 15 тисяч осіб. В столичній патрульній поліції недобір становить 20% (дані за липень 2017 р., інформація взята в expres.ua — ред.).
Чому так відбувається? Що робити, щоб зупинити «кадровий голод»? Про це далі у матеріалі на прикладі Черкас та області.
Чому поліцейські звільняються?
У штаті Головного управління Національної поліції у Черкаській області — 2634 посади, з яких близько 400 вакантних. За цей рік (під час відбору, який розпочався в січні) набрали 138 осіб, але за цей же період близько ста правоохоронців звільнилось з лав поліції.
– При цьому кількість звільнених буде збільшуватися, — розповідає голова поліцейської комісії ГУНП у Черкаській області Сергій Сухін. — Найближчим часом, буквально до Нового року, близько 40 людей готові написати рапорти. Це ті люди, у яких є вислуга 29 років і вони можуть піти на пенсію.
В Управлінні патрульної поліції м. Черкаси плин кадрів не так яскраво виражений, на відміну від ГУНП: у цьому році в УПП було звільнено 10 осіб, з яких 7 – за власним бажанням, 3 – за статтею. За штатом в управлінні нараховується 331 особа.
Однією з причин звільнення поліцейських є зміни у Законі України про пенсію. Пенсії за вислугу років та пільгові пенсії ліквідують, окрім деяких груп населення, до яких не входять поліцейські. За новим законом на пенсію поліцейським можна буде вийти тільки у 50 років. Тому ті люди, які зараз можуть вийти на пенсію, пишуть рапорти на звільнення, щоб мати змогу піти раніше.
Окрім того, на плин кадрів вплинула низька заробітна плата. Якщо 2-3 роки тому зарплата у 8 тисяч гривень влаштовувала, то зараз цієї суми вже замало. Положення нашого регіону на межі з країнами Європи, а також безвізовий режим зіграли немалу роль – молодь масово поїхала за кордон у пошуках кращого життя, нових можливостей.
Також існує проблема забезпечення формою, особливо критично для тих, хто прийшов служити вперше. Її просто немає і поки що є проблеми з її видачею.
– Справи не дуже веселі і якщо й далі така тенденція буде зберігатися, то матимемо некомплект, який у Черкаській області один із найвищих в Україні. Більший тільки у Донецькій області, — сказав Сергій Сухін.
На утворення великої діри вакантних посад у поліції вплинула і минулорічна переатестація, під час якої приблизно 7-9% (у деяких областях до 13%) людей було звільнено з лав поліції.
Сергій Сухін розповів, що завдяки переатестації було звільнено всіх одіозних представників поліції. А от колишній правоохоронець із вислугою більше 10 років на службі Олександр Носенко вважає по-іншому.
– Насправді атестація не дала позитивних змін. Я сам був членом атестаційної комісії. Зокрема, що стосується Черкас, з приходом Лютого (Валерій Лютий був призначений на посаду начальника ГУНП у Черкаській області 24 грудня минулого року — ред.) відчувся старий радянський нафталін. Може, 30 років тому це було б актуально, але зараз ні. І в рамках реформи отаке керівництво…
Окрім того, через «голод кадрів» в управлінні цього року пішли на безпрецедентний крок: людям, яких звільнили за результатами переатестації та за результатами суду, надали можливість працювати. Єдиною умовою у поновленні на посади є те, що вони перші 4 місяці мають відпрацювати у Донецькій або Луганській області. За словами Сергія Сухіна, 98% переатестованих у Черкаській області погодились.
Власне звільнення екс-правоохоронець Олександр Носенко пов’язує з новим начальником поліції в Черкаській області: пан Лютий вирішив контролювати і певним чином обмежити його спілкування з громадськими активістами Черкас, з якими він товаришував.
– Мені це набридло, адже це було не вперше, і я написав рапорт на звільнення. Керівництво вирішило, що це може вплинути на мою службову діяльність, хоча раніше тісна співпраця з громадськими активістами тільки віталася, — розповідає Олександр.
Колишній поліцейський 3-ої роти Патрульної поліції Черкас Максим розповів, що теж мав деякі розбіжності у поглядах з керівництвом: останнє, що спонукало його до звільнення, стало, на його думку, незаслужене зняття начальником УПП м. Черкаси Олександром Кокобою командира роти Світлани Андарак з посади.
Нагадаємо, начальнику Патрульної поліції Черкас ледь не висловили недовіру.
Проте екс-патрульний не вважає це основною причиною звільнення.
– Від населення все частіше виникають питання: яка рота на чергуванні, хто командир роти. Хіба це має цікавити людей? І слухи на рахунок корупції, нехай навіть і задокументованих фактів немає, але цих слухів стає все більше і більше. Це дратує. Окрім того, якісь підрозділи скорочують, обов’язки перекладають на патрульних, часто у вихідний день працюєш. Багато всяких умовностей… От якби було так, як на початку, то можна було б і трудиться… — розповів Максим.
Що потрібно змінити у правоохоронній системі?
– Подвійні стандарти повертати не треба. Якщо оформлять, то оформлять всіх. Якщо згрішив депутат, чи активіст, чи ще хтось, патрульний від себе має зробити максимум. Окрім того, на початку 8 тисяч гривень було навіть дуже непогано, але зараз при 100% зайнятості цього мало. Та й технічне забезпечення… Якщо спочатку одягли, дали 100% амуніцію, то далі з цим почались проблеми. Ну і штат: люди переводяться, люди звільняються, поповнення немає. Якщо на початку дефіцит уже був закладений, то потім він тільки зростав, і всі обов’язки все одно комусь треба виконувати. І одне за друге чіпляється, — розповідає колишній патрульний Максим.
Олександр Носенко вважає, що за час проведення поліцейської реформи зміни відбулися хіба що відсотків на 20:
– Вимагати показників керівництво не перестало, «галочна-палочна» система залишилася. Відношення до особового складу не змінилось. Хлопці як працювали без вихідних, так і працюють попри анонси, що все буде супер, все зміниться, ви відчуєте себе, людьми, хлопці.
Колишній поліцейський розповів, що проблем у правоохоронній системі безліч і їх треба вирішувати негайно.
– Треба відмінити «палочну» систему. «Чому в тебе мало протоколів? Не може бути менше, ніж у минулому році. Роби що хочеш, але не може бути менше». Це неправильно і це треба міняти. Поліцейські закриті. Вони не можуть відповісти на запитання людини, говорячи, що на це є прес-служба. Вони не розуміють, що повинні контактувати з населенням. Патрульні у цьому плані більш демократичні. Що говорити за ті ж самі групи комунікацій, у яких я сам брав активну участь: вони не працюють, існують тільки на папері. Ви бачили коли-небудь хлопців у жилетках, які працюють з населенням? — запитав Олександр Носенко.
Заступник начальника Управління патрульної поліції м. Черкаси Костянтин Дронгаль вважає, що треба змінювати законодавчі акти. Принципи роботи поліції змінились, але закони лишились приблизно ті самі. Зокрема, поліцейські абсолютно незахищені від образ. Правовий статус поліцейського не врегульований та не захищає його навіть у цивільному праві, а це впиває на мотивацію поліцейського і на подальшу його службу. Окрім того, варто не забувати про процедуру контролю обов’язків.
– У цьому ми стоїмо на місці. Окрім того, вічною залишаються проблеми кадрового голоду та матеріально-технічного забезпечення. Але все-таки раніше у цьому плані було значно гірше, — говорить Костянтин Дронгаль. — Якби нам сказали: «Що вам треба? Ми вас усім забезпечимо», ми б включили туди все: і реєстратори, і велосипеди, і квадрокоптери, частіше змінювати форму, аніж раз на рік. Завжди хотітиметься кращого. Є розуміння, що в країні складні часи, тому будемо прикладати максимум зусиль з тим, що є, і своєю сумлінною службою доводити, що достойні кращих умов.
– Я не поліцейський, але я так не думаю. Поясню чому. По-перше, частина старої системи була звільнена, по-друге, патрульну поліцію таки ввели, по-третє, проводиться відбір до поліції за конкурсом, і дуже добре, що до цього не мають жодного відношення кадрові поліцейські. Просто потрібен час, щоб старі люди, які ще залишилися, пішли, а на їхнє місце прийшли нові. Потрібен час. За 3-5 років ми можемо вийти на новий рівень, але щоб система оновилась повністю, потрібно 15-20 років. І через 20 років ми можемо сказати: так, ця реформа закінчилася, вона відбулася.
Поліцейська реформа розпочалась у 2015 році. У Черкаській області — рік потому. Отож, що ми маємо за цей короткий час:
– недосвідченість (необізнаність) поліцейських, зокрема, патрульних;
– методи керівництва залишились ті ж самі, зокрема, в ГУНП;
– залишились подвійні стандарти, «галочна система»;
– недостатнє матеріально-технічне забезпечення поліцейських;
– складні умови праці (зокрема, велика навантаженість через брак кадрів, психологічний аспект).
Це, вочевидь, не те, чого чекало населення. Та й частина поліцейських розчарована у нюансах служби. Багато хто не так уявляв собі службу в поліції, не виправдались їхні очікування. Але ж почекайте: скільки діє поліцейська реформа? Всього нічого – 3 роки в цілому. Чи можна відчути зміни за такий короткий термін? Чи можливо взагалі змінити систему за 3 роки, враховуючи потужні бюрократичну та корупційну системи? Сумніваюся.
Але зміни все одно хоч потроху, але відбуваються. Наразі по всій країні активно проводиться набір нових облич як у Патрульну поліцію України, так і в ГУНП. Нехай і з труднощами, та люди все ж поповнюють лави поліцейських. Окрім того, нещодавно, а саме три місяці тому, у Києві була створена перша в країні Поліцейська академія України, яку очолив колишній начальник Патрульної поліції Черкас Вадим Лісничук. Вона щорічно випускатиме 1000-1200 поліцейських. Поліцейська академія — державний орган, який буде займатися професійною підготовкою поліцейських за новими стандартами, які прийняті в Європі та США.
Наталія Захарченко
