Приборкання норовливого
27.09.2017
Незважаючи на те, що конфлікт влади і НАБУ навколо призначення аудитора бюро відкладено в дальню шухляду, спроби приручити неконтрольований орган не припинилися. На сьогодні у влади є кілька кейсів, які можуть не тільки завдати суттєвої шкоди антикорупційному бюро, але й поставити питання про легітимність його роботи. Крім того, і саме бюро створює приводи для властих проблем.
Чому влада стала розслідувати справу про так звану незаконну прослушку від НАБУ, як антикорупційне бюро програло два суди щодо законності обрання своєї громадської ради і чим це загрожує детективам, чому минулого тижня адвокат заявила про застосування до неї сили детективом НАБУ і чому в бюро не все добре з резонансними справами, розбирався INSIDER.
“Почую кожного”, або приручити Углаву
20 вересня генпрокурор Юрій Луценко звинуватив Національне антикорупційне бюро в тому, що воно незаконно прослуховувало понад 140 держслужбовців
За словами Луценка, прокуратура має юридичні докази незаконних прослуховувань.
“У мене є юридичні докази того, що НАБУ, отримавши дозвіл на прослуховування 18 осіб, здійснювало прослуховування більше 140. Це люди з охорони президента України та інші посадовці з різних гілок влади”, – сказав Луценко.
Генпрокурор також додав, що перших результатів по цій справі очікують за кілька місяців. НАБУ тут же звинувачення спростувало, але заявами справа не закінчиться.
Як відомо, в розпал скандалу по бурштиновій справі про це прослуховування вже згадував депутат “Народного фронту” Максим Поляков. Він же тоді заявив, що НАБУ прослуховує охорону президента і коханок політиків.
Після цього керівник НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю INSIDER заявив, що краще щоб подібні заяви депутата коментував психіатр. Втім хоч сам він матеріалів справи і не бачив, існування провадження керівник НАБУ визнав.
Насправді в ГПУ цю справу розслідують з січня 2017. Активно про цей факт депутати НФ почали говорити після затримання Миколи Мартиненка детективами НАБУ в офісі партії.
Тільки говорили про це не через опального сірого кардинала, а тому, що стеження піймали за головою партії Арсенієм Яценюком.
Як розповіли виданню кілька депутатів, після Великодня охорона Яценюка зупинила автомобіль, що стежив за екс-прем’єром і в ньому виявились начебто детективи НАБУ. Історія ця не набула публічного розголосу, але Яценюк після цього мав неприємну розмову з послом США в Україні Марією Йованович.
Прес-секретар Яценюка тоді цю інформацію не підтвердила, як і не спростувала. Артем Ситник факт стеження за Яценюком в розмові з INSIDER заперечив.
З того що відомо наразі INSIDER по суті справи, йдеться не про прослуховування телефона як таке, а про незаконне відстеження локації. Те, що НАБУ цим користується відомо з їх же слів (про це згадувалось в матеріалі “Української правди” з посиланням на джерела в НАБУ щодо затримання Романа Насірова). Більше того, є ці дані і в офіційних звітах НАБУ до інших силових органів.
У неформальних розмовах це “відстеження” пов’язували з заступником Ситника Гізо Углавою. І як стверджують джерела INSIDER, ця справа стане одним зі способів “примусу до миру”. До того ж, кажуть, Углаву стали часто бачити на Банковій. А дехто з високопсадовців прямо говорить про те, що до заступника керівника НАБУ знайшли ключ.
Гізо Углава
“Це сталося після того, як ми отримали відповідь Грузії, що він не вийшов з їхнього громадянства в день призначення. Після цього він заявив, що не Мішин (Михеїла Саакашвілі), а американський”, – розповів виданню один з високопосадовців.
Але отримати лояльність одного з керівників НАБУ – це не єдине, над чим працює влада.
Незаконна рада і детективи поза законом
При створенні НАБУ для гарантії його незалежності в законі “Про Національне антикорупційне бюро” було прописано створення структури, покликаної стежити за прозорістю і законністю діяльності НАБУ – Ради громадського контролю.
Її повноваження регулюються окремим указом президента і спеціальним положенням. У цьому документі прописані два ключові пункти: по-перше, Рада делегує двох представників в дисциплінарну комісію НАБУ, по-друге, має право ввести до трьох осіб до складу конкурсних комісій, які відбирають співробітників НАБУ.
Тобто, за умови контролю над Радою, роботу Бюро можна заблокувати або хоча б значно ускладнити. І цю прогалину використали. Тут зауважимо, що Рада обирається строком на один рік і активні спроби вплинути на її склад почалися навесні, коли Бюро впритул взялося за топ-корупціонерів.
Менеджер Антикорупційної групи РПР Олександр Леменов 30 травня, за день до запуску онлайн-голосування за 15 членів Ради, опублікував дані про кандидатів. Багато з них виявилися тісно афілійованими з впливовими політиками, в їх числі були і помічники народних депутатів.
Напередодні конкурсу розгорівся ще один скандал: член минулого складу Ради, адвокат “Автомайдану” Роман Маселко, заявив, що Окружний адміністративний суд Києва визнав його обрання незаконним.
“Відповідач (НАБУ), не маючи на це повноважень, організував проведення конкурсу, самостійно замовив і використовував програму “Система рейтингового Інтернет-голосування” для проведення рейтингового Інтернет-голосування”, – сказано в повідомленні суду, де також зазначається, що рішення НАБУ про оголошення результатів конкурсу скасовано.
Цікаво також, що позивачем у цій справі виступив бізнес-партнер іншого кандидата до Ради громадського контролю – адвоката Олексія Шевчука. Він відомий як захисник підозрюваних в гучних провадженнях НАБУ: “газовій справі Онищенка”, нардепа Борислава Розенблата, він також чергував під палатою Романа Насірова в Феофанії, коли його приїхали затримувати детективи НАБУ.
Незважаючи на таке рішення суду, 31 травня онлайн-голосування успішно пройшло знову. Свої голоси за 56 кандидатів в члени Ради громадського контролю віддали понад 17 тисяч виборців. Серед 15 обраних Шевчука і його колег не виявилося, а от Маселко знову потрапив до Ради і на першому засіданні був обраний її головою.
Влітку в парламенті намагалися вибрати “свого” аудитора НАБУ, але в жодної зі сторін голосів під потрібну кандидатуру не вистачило. В цей час з іншого фронту потроху велася кампанія проти нинішнього складу Ради з досить вагомими аргументами.
Так, наприклад, одна з учасниць конкурсу Тетяна Висоцька опублікувала логи, в яких відзначені підозрілі піки частоти голосування за пакет з 15 кандидатів. Саме за них раніше агітував голосувати “Центр протидії корупції”.
Олексій Шевчук 10 липня заявив, що голосування було сфальсифіковане, бо в ньому брали участь невідомі люди, в тому числі з окупованих територій.
“Згідно з протоколом, який був опублікований, є факти того, що голосування проходило з російських електронних скриньок” Mail.Ru “,” Яндекс “. Є підстави вважати, і це офіційно відомо з матеріалів протоколу, голосування проходило після 9.00, тобто в той час, коли було заборонено голосування, тобто, повинні бути закриті канали голосування”, – уточнив адвокат, зазначивши, що ці факти будуть передані в суд.
Громадська рада НАБУ
Однак в НАБУ відзначили, що незалежний спостерігач в особі ГО “Електронна демократія” – не виявив штучного завищення кількості голосів. Захист процесу голосування від зовнішнього втручання забезпечувала Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Судовий розгляд щодо правомірності призначення Маселка і ради в 2016 році тим часом тривав. 22 серпня Київський апеляційний суд під головуванням судді Бабенко відхилив скаргу НАБУ на те саме рішення Окружного адміністративного суду Києва, яким голосування було визнано незаконним.
Як пояснив глава Ради при НАБУ, суд визнав вибори незаконними, тому що законом в цьому випадку не передбачено рейтингове інтернет-голосування, хоча за його словами, воно прямо прописано президентським указом. Також підставою для такого рішення стало те, що під час онлайн-голосування не встановлюється громадянство того, хто голосує і місце його проживання.
Дісталося від суду і директору НАБУ Артему Ситнику. Суд вказав, що перед голосуванням він створив робочу групу для організації голосування, чим вийшов за межі своїх повноважень. У своїх висновках суддя прийшов до того, що в законодавстві немає такого терміну як “рейтингове інтернет-голосування”, тому інтерпретацію умов голосування з боку Бюро він порахував порушенням 19 статті Конституції.
НАБУ поки не сильно афішує два рішення судів, але насправді вони можуть бути для органу катастрофічними.
“Насправді наслідки рішення страшні – тепер поза законом всі інтернет-голосування, а отже і все НАБУ, яке було обрано членами Ради. Вже є позов про визнання нелегітимними обраних детективів “, – пояснив Маселко INSIDER.
Адвокат розповідає, що Бюро подало касаційну скаргу, і сподівається, що розглядати її буде вже новий Верховний суд. Ось тільки, судячи з динаміки прийняття судової реформи в парламенті, він може бути так і не запущений. Якщо не прийняти зміни до кодексів у встановлений законом час, то конкурс до Верховного суду теж буде поза законом.
А що з гучними справами?
Крім вже перерахованих кейсів в НАБУ можуть винукнути проблеми і через розслідування гучних справ. Антикорупційне бюро замахнулося на кількох політичних важковаговиків, але просування у справах йде дуже повільно.
Найближче до передачі в суд для розгляду по суті є так звана “бурштинова справа” Розенблата-Полякова. Поки що там найбільша технічна затримка з власне розшифровкою доказів.
Якщо всім відомий фільм про агента Катерину має годину хронометражу, то тільки відео-докази тягнуть на повні шістдесят годин запису, які слід перенести на папір. Звук не завжди ідеальний, тому є технічні складності.
Але справу все ж планують передати до суду десь ближче до 15 жовтня.
Справу Насірова планували передати до суду також восени. Зараз підозрюваний продовжує знайомитися з матеріалами справи. З 240 томів він прочитав менше половини, при чому іноді за 15 хвилин він читає 3 томи, а іноді процес гальмує.
У справі Мартиненка до його ознайомлення з матеріалами справи ще не навіть не дійшло. Там ще триває слідство. Судячи з усього докази, якими хвалився в інтерв’ю Ситник виявились недостатніми, бо зараз прокурори САП продовжують працювати у Швейцарії. Більше того, у справі є один неприємний нюанс для НАБУ. Згідно з українськими законами воно є суб’єктом міжнародної співпраці, але за міжнародними договорами – ні. Тому адвокати Мартиненка можуть присікатися, що докази були передані неналежним чином.
Тим часом адвокати “сірого кардинала” НФ перейшли на тролінг НАБУ і минулого місяця звернулися до НАБУ та САП щодо закриття кримінального провадження по так званій “справі “Енергоатома”, де він фігурує.
При цьому адвокати надали відповідне клопотання та результати незалежної експертизи, в якій зазначається, що розмір економічної вигоди НАЕК “Енергоатом” за результатами виконання контрактів з чеською компанією “Шкода” склав понад 21 млн гривень.
НАБУ і САП скаргу звісно відхилили.
Справа легендарної “амбарної книги” в Україні майже не розвинулась. Єдиний підозрюваний в ній голова ЦВК Михайло Охендовський, але провадження в його справі поки призупинене, бо слідчі не можуть знайти належні докази його вини, в тому числі придбання будинку. А строки провадження ідуть.
Через проблеми зі строками процесуальних дій НАБУ минулого тижня створило собі проблеми на рівному місті, коли детектива бюро звинуватили в нападі на адвоката. Йдеться, про конфлікт детектива НАБУ Павла Єршова, що займається справою “Стіни Яценюка” та адвоката Аліни Самарець.
Минулого тижня адвоката покликали бути державним захисником, але підозрюваний мав своїх двох адвокатів, і відмовився від її послуг. Насправді адвокати просто не з’являлись і блокували таким чином вручення підозри, тому і треба був державний захисник. Але нічого не вдієш – відмова була оформлена письмово. Коли Самарець показала цей документ Єршову, той розірвав відмову, а потім вирвав адвокатське посвідчення і наступив на нього ногою. Самарець змушена була силою вибивати своє посвідчення, а адвоката і детектива розтягували працівники СІЗО.
Самарець написала скаргу на детектива за 4 статтями. Але поки розслідування епізоду явно гальмує.
Хоча, вочевидь, цей епізод буде використаний проти НАБУ.
Тетяна Ніколаєнко, Владислав Красінський
