Більше політик, ніж Міністр
29.08.2017
Найближчі соратники глави МВС не заперечують ймовірного об’єднання сил із головним противником Порошенка
Доки міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відпочиває на Сардинії, в політичних колах ширяться чутки про плани його майбутнього возз’єднання з колишньою соратницею – Юлією Тимошенко. Такий симбіоз може бути вигідний обом сторонам. Тимошенко отримує ресурси: силові та організаційні. Їх Аваков матиме навіть після своєї можливої відставки. А нинішній глава МВС – гарантії політичного майбутнього, оскільки на проекті «Народний фронт» вже можна ставити хрест. В зовсім далекому майбутньому дуже амбітний міністр може навіть розглядати варіант свого майбутнього прем’єрства за президентства Тимошенко.
Показово, що співрозмовники «Главкома» в «Народному фронті» не заперечують, що Арсен Борисович розкладає яйця в різні кошики. «З Юлею у них точно не та історія, що розлучення назавжди. На відміну, наприклад, від Олександра Турчинова, якому Тимошенко досі не пробачила зраду і навіть не вітає з днями народження», – зазначає один зі впливових «фронтовиків».
Зрозуміло, що такий можливий союз не може не непокоїти Банкову. Власне, і заглядається на Тимошенко Аваков через перманентний конфлікт із президентським оточенням, яке дуже напружує той факт, що глава МВС зібрав у своїх руках надто багато важелів впливу. Про відставку міністра говорять давно, але він продовжує триматися в кріслі. Втім можна прогнозувати, що восени атаки на нього підуть із новою силою – Авакова та його найближче коло опоненти намагаються прив’язати до корупційних скандалів. І плече Юлії Володимирівни, яка сама потребує сильних соратників, може статися йому в нагоді.
Які ж причини можуть підштовхнути до співпраці Авакова й Тимошнко та які перспективи цього союзу?
Під загрозою відставки
Арсена Авакова можна назвати, мабуть, одним із головних вигодонабувачів другого Майдану. Якщо Арсеній Яценюк під атаками президента не втримався в прем’єрському кріслі, отримавши на додачу до відставки грандіозне падіння рейтингу, а Турчинов засидівся в дуже обмежено впливовому РНБО, то Аваков досі контролює одне з ключових міністерств, а з ним – і величезний силовий ресурс. При цьому до міністерської посади політик жодного дня не працював в органах.
Колишній харківський губернатор несподівано став однією з ключових осіб держави, інтереси якого простягаються куди ширше реформи поліції, а його особливу думку враховують на так званих стратегічних нарадах у вузькому колі на Банковій.
Окрім «легальних» силовиків, Аваков підтягнув до себе парамілітарні формування – той же «Азов», який згодом перетворився в партію «Національний корпус», користується всілякою підтримкою глави МВС. Причому автономність «орлів Авакова», які, наприклад, перекривали виходи з Верховної Ради в день зняття недоторканності з кількох депутатів, стає сюрпризом навіть для багатьох «фронтовиків».
Звісно, впливовість Авакова, який гуляє сам по собі, аж ніяк не влаштовує Банкову. Але поки у Порошенка нічого не можуть зробити, бо той є ключовою фігурою в коаліційних домовленостях. Але глава МВС у своїй грі м’язами іноді переоцінює сили і заходить надто далеко – так автоколона «Нацкорпусу» з’їздила до дому Порошенка в село Козин, поки той перебував у Німеччині, з вимогами амністувати добровольців. Руку Авакова Порошенко міг побачити і в освистуванні його натовпом при відвідуванні Биківнянських могил. З відповіддю в президентському таборі не забарились – дивною історією з «затриманням» на хабарі заступника Авакова Вадима Трояна силами СБУ та Генпрокуратури міністру подали дуже недвозначний сигнал, аби той не втрачав береги. На додачу був змінений голова Держприкордонслужби, який контролював фінансові потоки в гучному та скандальному проекті авторства «фронтовиків» «Стіна» на кордоні з Росією.
Відчуваючи загрозу відставки, Аваков може схилитися до дуже дивних союзів – і Тимошенко, у якої, незважаючи на високі рейтинги, вистачає проблем, для цього є не найгіршим варіантом. Окрім «Нацкорпусу», міністр намагається підім’яти під себе лівий фланг – Соцпартію нещодавно несподівано очоливйого колишній радник Ілля Кива. Звісно, це виглядає як анекдот, але поки це – інвестиція у потенційно привабливий політичний бренд.
«Аваков розуміє, що його високий статус і вплив у системі влади рано чи пізно призведуть до відкритого конфлікту з Порошенком, – визнає політолог Андрій Золотарьов. – Незважаючи на те, що в нього є широкий набір інструментів, починаючи з силових структур, завершуючи парамілітарними формуваннями, рано чи пізно він стикнеться з проблемою політичної легітимності. Йому треба шукати опорну фігуру, яка б гарантувала його подальше благополуччя і статус. Тому можливості такої гри з Тимошенко ймовірні».
Золотарьов, який свого часу був політтехнологом у Тимошенко, констатує, що зараз у неї і близько нема тієї ефективної політичної машини, якою була «Батьківщина» до 2014 року.
«Втрата Турчинова стала фатальною – вона має рейтинг, але не може його втримати, – вважає експерт. – Тому Тимошенко потрібна підтримка тих, хто, зокрема, володіє силовими ресурсами. Ми ж прекрасно розуміємо, що на наступних виборах разом із телевізійною кнопкою в мейнстримі буде фактор вулиці. Але проявитися цей союз може тільки за явних ознак конфлікту Авакова з президентом або за появи якихось зовнішніх сигналів, які продемонструють, що становище Порошенка похитнулось».
«Ніколи не кажи ніколи»
Гіпотетично, Аваков, який має, окрім силового та умовного вуличного, також фінансовий та медійний ресурси, міг би стати для Тимошенко «новим Турчиновим» – «орговиком», якого зараз так не вистачає «Батьківщині». В 2010 році Арсен Борисович перейшов до команди Тимошенко з команди Віктора Ющенка – за президентства останнього він працював губернатором Харківської області. Аваков відкрито підтримав Юлію Володимирівну у другому турі президентських виборів, який вона програла, а в квітні 2010-го вступив до «Батьківщини» й очолив обласну організацію партії. Того ж року він ледь не переміг на виборах мера Харкова свого давнього опонента Генадія Кернеса, який випередив його на соті долі відсотка. Опозиція тоді здіймала галас щодо страшенних фальсифікацій на користь Кернеса.
«У нас була проблема зі східними регіонами, а він був сильним губернатором, тож був у нагоді, – згадують в оточенні Тимошенко. – Він робив для команди все, що міг, але був дуже обмеженим у можливостях, бо Янукович вигнав його в Італію. І що б там не говорили про Майдан без політиків, він багато особисто зробив на Майдані».
Водночас співрозмовник, близький до Тимошенко, запевняє, що поки не бачить передумов до масового повернення в «Батьківщину» старих кадрів: «Вони всі в нашому човні були і ми перехрестились, коли вони дружно відчалили. Завдяки прізвищу Тимошенко 2012-го вся ця банда увійшла в парламент, не хочеться навіть згадувати, як вони її водили за ніс зі списками. От із чим вони прийдуть до нас і що скажуть? Аваков же не прийде один, а з тим же Котвицьким, Чеботарем, Геращенко… З репутаційної точки зору, нам це навіщо? Звісно, never say never, в українській політиці все може змінитись. Але з Аваковим дійсно нема такої токсичності в людському плані, як з багатьма іншими».
Геращенко не каже «ні»
Цікаво, що нардеп «Народного фронту» та найближчий соратник голови МВС Антон Геращенко, який традиційно артикулює всі думки Авакова, на запитання щодо альянсу з Тимошенко ухилився від відповіді. Геращенко зазначив, що не володіє інформацією з цього питання, тож не може ані підтвердити, ані спростувати. Хоча, як правило, цей депутат завжди готовий коментувати що завгодно.
А от мажоритарник-«фронтовик» із Харкова Олександр Кірш, теж близький до глави МВС, вважає, що такий союз пішов би на користь усім його учасникам. «Їхнє об’єднання було б обґрунтованим і позитивним, з точки зору неповторення помилок 2005-го. Треба демонструвати єдність демократичних сил. І у Тимошенко, і у Авакова є можливості, які було б бажано об’єднати, у них обох є цінні кадри. Коли здавалось, що у країни нема армії, саме формування Авакова врятували Україну. Сподіваюсь, Тимошенко не розтратила такої ж рішучості, і таким сильним особистостям треба об’єднуватись, а не воювати один з одним», – каже Кірш.
При цьому депутат сумнівається, що союз відбудеться у формі повернення Авакова в «Батьківщину». Натяк на новий політичний проект? При цьому Кірш упевнений, що в цьому точно не братиме участі весь «Народний фронт», а хіба що окрема група. Отже, як і передбачалось, масового повернення «блудних синів» під спідницю Юлії Володимирівни точно не планується.
За даними «Главкома», зараз з Аваковим працюють кілька груп іміджмейкерів, одна з яких орієнтована на згаданого Геращенка. Останній є одним зі співзасновників не так давно створеного Українського інституту майбутнього. Очевидно, що Арсен Борисович, який набрав великої політичної ваги за останні три роки, вже зараз думає, на кого робити ставку на майбутніх виборах, аби зберегти цю вагу. На осінь і «Батьківщина», і «Нацкорпус», і рух Саакашвілі готують різноманітні акції протесту. І прихований або відкритий альянс Авакова з головним критиком Порошенка (який, до речі, може бути простимульований третіми сторонами – наприклад, тим же Ігорем Коломойським) буде дуже поганим дзвіночком для нинішніх господарів Банкової. А міністр вустами «порохоботів» миттєво перейде в ряд чергових «агентів Кремля» і підспівувачів «московської зозулі».
Павло Вуєць
