Правозахисники проти “нововведень” до антикорупційного законодавства

27.03.2017

24 березня 2017 року Верховна Рада України проголосувала за внесення змін та доповнень до Закону України «Про протидію корупції», яким, зокрема, передбачається обов’язок електронного декларування для представників громадських організацій і всіх тих суб’єктів, хто співпрацює з громадськими організаціями.

Відповідний пункт ми змушені навести повністю.

Обов’язок подавати електронні декларації поширюється на фізичних осіб, які:

«…Отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

Систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, – якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та /або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції».

Ми наголошуємо, що положення прийнятого законопроекту порушує принцип правової визначеності. Зазначені в цьому Законі та іншому законодавстві терміни не дозволяють визначити, що охоплюється змістом терміну «технічна допомога», які проекти є такими, що слід вважати роботами та послугами «щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики». Через таку невизначеність цей закон ризикує стати інструментом для довільного та вибіркового застосування.

Крім того, запобігання та протидія корупції не виокремлюються  як специфічний вид діяльності, а практично завжди є однією із складових діяльності більшості неурядових організацій. Важко уявити організацію, яка заявляє про сприяння корупції через свою діяльність. Тому у діяльності кожної організації, яка займається адвокатуванням змін до правової системи можна знайти елементи «антикорупційної» діяльності.

Відтак, закон поширює обов’язок декларування на всі неурядові організації та суб’єктів, які з ними співпрацюють. Ми переконані, що це положення прийняте з тим, щоб уможливити тиск на громадські об’єднання, ускладнити або унеможливити їх діяльність, зокрема, спрямовану на подолання корупції.

Більше того, закон робить це навмисно у такій формі, щоб залишити простір для його довільного та вибіркового застосування, – що власне і створює плідний ґрунт для корупції.

Ми впевнені, що це положення Закону є шкідливим як для розвитку громадянського суспільства, так і для запобігання корупції, на яке спрямований Закон в цілому.

Ми вимагаємо від Президента України скористатися його  конституційним правом та накласти вето на зазначений Закон, який 27 березня 2017 року був переданий йому на підпис.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група